Ukrainian (UA)Russian (CIS)

Перспективи використання геоінформаційних систем (ГІС) для стаціонарних досліджень в установах природно-заповідного фонду

За своєю суттю дані стаціонарних наукових досліджень, які ведуть спеціалісти наукових відділів установ природно-заповідного фонду (ПЗФ), є просторово-координованими. Так, багаторічні спостереження проводяться на опорній мережі моніторингу, яка є системою пробних площ, маршрутів та ін., а останні, у свою чергу, є чітко визначеними в просторі. Очевидно, що в цьому сенсі геоінформаційні системи (ГІС) є адекватним сучасним інструментарієм для збирання, зберігання, опрацювання та аналізу таких даних. Широке впровадження ГІС-технологій для моніторингу в заповідниках, національних парках тощо може піднести ці дослідження на якісно новий рівень. Крім того, це сприятиме створенню та поширенню тематичних векторних мап (ареалів видів, ландшафтів, об'єктів ПЗФ та ін.), відсутність яких істотно знижує якість наразі створених ГІС природоохоронного спрямування державного й регіонального рівнів. На останню проблему вказують автори, які займалися створенням ГІС такого роду (Козлова, 2005; Придатко зі співавт., 2005). Як наслідок, аналітичні й прогностичні можливості таких ГІС є досить обмеженими.

Слід зазначити, що на шляху до впровадження геоінформаційних технологій для досліджень в установах ПЗФ одразу ж окреслюється низка перешкод. Одна з них - це недостатність у науковців знань щодо геоінформаційних технологій. У першому наближенні ця перешкода може долатися підвищенням кваліфікації науковців (у сучасних умовах – майже виключно шляхом самоосвіти), і віддаленішій перспективі й на державному рівні – введенням у програму підготовки фахівців з біології та екології у вищих навчальних закладах курсів з теоретичної та практичної геоінформатики.

Іншим істотним гальмівним чинником є недоступність комерційних програмних засобів ГІС через високу вартість. Так, ціни на найвідоміші й потужні ГІС-програми (наприклад, MAPINFO, програмні продукти від компанії ESRI тощо) сягають за 2 тис. доларів. З огляду на реалії сучасного буття установ ПЗФ в Україні, годі й сподіватися на будь-як достатню комплектацію їх примірниками комерційних програмних засобів ГІС.

У той же час варто звернути увагу на те, що на сьогодні існує багато комп’ютерних програм (у т.ч. і програмних засобів ГІС – див. напр. www.freegis.org) з відкритим програмним кодом, які поширюються на некомерційній основі. Саме використання вільних ГІС-програм, на нашу думку, є одним з найреальніших шляхів подолання зазначеної проблеми.

Спираючись на власний досвід, зазначимо, що більшості вільних програмних засобів ГІС дуже далеко за своїми можливостями до їх комерційних аналогів. Відповідно, вони часто за тих чи інших причин не в змозі задовольнити потреб дослідників. Так, дуже поширеними недоліками є відсутність підтримки (або хоча б можливості імпорту-експорту) найбільш поширених форматів геоданих (ESRI shape-file, Geotiff тощо), неможливість використання систем координат і картографічних проекцій, що використовують у вітчизняній картографії, відсутність функції геоприв’язки растрових мап. Тим не менш, є два вільних проекти, які позбавлені багатьох недоліків некомерційних ГІС і на які вітчизняному користувачу варто звернути увагу. Це такі, як QuantumGIS (http://www.qgis.org/) та GRASS (http://www.grass-gis.org/). Досвід роботи із зазначеними програмними продуктами показав, що найбільшого ефекту і функціональності можна досягти саме при їх сумісному використанні.

 

Бібліографічне посилання:

Москаленко Ю. О. Перспективи використання геоінформаційних систем (ГІС) для стаціонарних досліджень в установах природно-заповідного фонду / Ю. О. Москаленко // Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття : матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 50-річчю функціонування високогірного біологічного стаціонару “Пожижевська” (Львів-Пожижевська, 23-27 вересня 2008 р.). – Львів, 2008. – С. 294–295.

 

 

Коментарі  

 
# 14.12.2012 14:57
Зміст статті є застарілим, Qgis вже впевній мірі перевершує ArcGIS рівня ArcInfo, тому проблема тільки в рівні кваліфікації кадрів, а тут дійсно тільки самоосвіта:(
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитувати
 
 
# Strix 14.12.2012 17:08
Так, даються взнаки переваги моделі FOSS, коли розробкою ПЗ займається спільнота ентузіастів. Ще на початку двохтисячних, коли я вперше спробував QGIS, останній представляв собою глючний ГІС-переглядач, що раз за разом падав. Зараз же - це досить потужне ПЗ, яким можна вирішувати багато різноманітних завдань. На момент публікації цих матеріалів версія QGIS не дотягувала до 1, зараз же у мене на Ubuntu стоїть 1.8 Lisboa і я нею дуже задоволений.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук
Користувальницький пошук