Ukrainian (UA)Russian (CIS)

геоінформаційні системи

27 листопада вийшов черговий реліз QGIS 1.6 'Copiapó'.

Детальніше...  

29 липня команда розробників Quantum GIS порадувала черговим релізом цієї настільної ГІС за номером 1.5 і кодовою назвою "Tethys".

Детальніше...  

10 січня 2010 р. був анонсований черговий реліз настільної ГІС Quantum GIS 1.4, який одержав кодову назву "Enceladus".

Детальніше...  

Вступ

Дані дистанційного зондування (ДДЗ) середньої роздільної здатності Landsat, що наразі вільно поширюються через веб-сервіс GLOVIS Геологічною службою США [8], мають значний потенціал у сенсі їх використання для вивчення багаторічної динаміки природних комплексів в установах природно-заповідного фонду (ПЗФ) України. Однак широке впровадження їх у практику моніторингу обмежується перш за все тим, що для обробки растрових даних зазвичай використовується дуже дороге комерційне програмне забезпечення. Як зазначалося автором в одній із попередніх публікацій [1], з огляду на реалії сучасного буття годі й сподіватися на бажаний рівень комплектації наукових відділів установ ПЗФ подібними комерційними програмними засобами. Це спонукало нас до опрацювання технології оброблення ДДЗ Landsat з використанням виключно вільного програмного забезпечення з відкритим кодом. Ця технологія передбачає лише попереднє оброблення ДДЗ, а саме обрізування заданої ділянки кожного спектрального каналу сцени і подальше поєднання окремих спектральних каналів у кольоровий растровий файл у форматі GeoTIFF для подальшого його аналізу за допомогою програмних засобів ГІС.

Технологію було апробовано при підготовці ДДЗ Landsat для оцінювання стану внутрішніх водойм аренних ділянок Чорноморського біосферного заповідника в рамках дослідження впливу багаторічної динаміки погодних умов на населення прибережних та водоплавних птахів [2].

Детальніше...  

За своєю суттю дані стаціонарних наукових досліджень, які ведуть спеціалісти наукових відділів установ природно-заповідного фонду (ПЗФ), є просторово-координованими. Так, багаторічні спостереження проводяться на опорній мережі моніторингу, яка є системою пробних площ, маршрутів та ін., а останні, у свою чергу, є чітко визначеними в просторі. Очевидно, що в цьому сенсі геоінформаційні системи (ГІС) є адекватним сучасним інструментарієм для збирання, зберігання, опрацювання та аналізу таких даних. Широке впровадження ГІС-технологій для моніторингу в заповідниках, національних парках тощо може піднести ці дослідження на якісно новий рівень. Крім того, це сприятиме створенню та поширенню тематичних векторних мап (ареалів видів, ландшафтів, об'єктів ПЗФ та ін.), відсутність яких істотно знижує якість наразі створених ГІС природоохоронного спрямування державного й регіонального рівнів. На останню проблему вказують автори, які займалися створенням ГІС такого роду (Козлова, 2005; Придатко зі співавт., 2005). Як наслідок, аналітичні й прогностичні можливості таких ГІС є досить обмеженими.

Детальніше...  
Powered by Tags for Joomla
Пошук
Користувальницький пошук